україна в роки першої світової війни - розробка уроків

2.1.УРОК № 1. 

Тема: Україна в геополітичних планах воюючих держав. Війна та українські політичні сили.

Мета: розкрити причини та визначити характер війни;

            розкрити плани воюючих сторін щодо  України; 

            з'ясувати особливості національного руху на

            західноукраїнських землях у зв'язку з початком війни;

            розвивати навички учнів робити висновки. 

            Виховувати  інтерес до вивчення історії.

Обладнання: карта «Українські політичні партії, громадські організації і збройні формування в роки Першої світової війни» підручник, посібник, картки.

Основні поняття: Антанта, Троїстий союз, Головна українська рада, Союз визволення України, Легіон Українських січових стрільців.

Основні дати: 1 серпня 1914 р.— початок Першої світової війни; 1 серпня 1914 р.— створення Головної української ради (ГУР); серпень 1914 р.— створення Союзу визволення України (СВУ); кінець серпня 1914 р.— дозвіл австрійського уряду на формування загонів Українських січових стрільців (УСС).

Тип уроку:   комбінований.

Структура уроку

I.     Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

IV.  Вивчення нового матеріалу

1. Причини і характер Першої світової війни.

2. Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України.

3. Заснування Головної української ради, Союзу визволення

     України і Легіону Українських січових стрільців.

 V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

VІ.   Підсумки уроку

VIІ. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I.       ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Опитування.

Здійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями і завданнями підручника. Поряд з цим пропонується ряд додаткових запитань.

1.          Чим пояснити, що українці часто були національною

 меншиною в містах, розташованих на етнічно своїй території?

2.            У чому полягала трагедія українського народу з початком війни? (Українські землі були у складі ворогуючих блоків, що неминуче вело до братовбивчої війни.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

-         Братовбивча війна була на той час характерною для українців, а які ж причини цього ми спробуємо вияснити під час розгляду теми.

 IV.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Причини і характер Першої світової війни.

Бесіда.

    Бажано розпочати даний етап з повторювально-узагальнюючої співрозмови з класом, яка є своєрідним містком до розгляду причин і характеру Першої світової війни. При цьому учні опираються на знання з курсу всесвітньої історії (тема «Перша світова війна») і матеріал 9-го класу.

   Активне опрацювання засвоєного матеріалу вчитель здійснює за допомогою карти .

1.                     Які воєнно-політичні блоки сформувалися напередодні  Першої світової війни?

2.       Коли і чому вони утворилися?

3.       Конкретизуйте сутність франко-німецьких, англо-

          німецьких, німецько-російських, австро-російських   

          протиріч.

4.       Назвіть головні причини війни.

5.       Отже, який характер мала Перша світова війна?

2. Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України.

Розповідь учителя.

       Геополітичне положення України неминуче перетворювало її на зону зіткнення інтересів супротивних коаліцій. При цьому інтереси українського народу аніскільки не враховувалися. Зайвий раз підтвердилося сказане І. Франком іще в 1889 p.: «На шахівниці полі тики Європи українці не є навіть нікчемною пішечкою».

— Поясніть висловлювання І. Франка. Наведіть факти, на підставі яких письменник зробив такий висновок.

Загарбання українських земель було невід'ємною частиною агресивних планів основних учасників ворогуючих коаліцій.

Робота з картою.

  Учитель ставить перед класом завдання: використовуючи карту «Територіальні зазіхання ворогуючих сторін напередодні війни і Україна» , окреслити плани щодо України Німеччини, Австро-Угорщини, Росії.

Доповнюючи відповіді учнів, учитель підкреслює, що після вступу у війну Туреччини розроблявся план захоплення Північного Причорномор'я і встановлення турецького контролю над акваторією всього Чорного моря.

3. Заснування Головної української ради, Союзу визволення України і Легіону Українських січових стрільців.

Розповідь учителя.

Війна зумовила глибоку кризу українського національного руху. У ньому відбувся розкол у двох площинах.

—  Як ви гадаєте, у яких саме?

Між українцями ворогуючих сторін виросла прірва. У межах Російської та Австро-Угорської імперій відбувся розкол на прибічників та противників переможної війни.

Відверто проавстрійські позиції зайняла утворена 1 серпня 1914 р. у Львові Головна українська рада (ГУР), що була міжпартійним блоком, до складу якого входили радикальна соціал-демократична та націонал-демократична партії. На чолі ГУР став К. Левицький.

—  Що вам відомо про цього діяча?

У маніфесті ГУР від 3 серпня зазначалося: «Ненаситність

 царської імперії загрожує також нашому національному життю... яке знайшло охорону в конституційному ладі австрійської держави».

—   У чому вбачала ТУР «ненаситність царської імперії»? Чи згод ні ви з цим твердженням?

—   Чи не ідеалізували члени ГУР «конституційний лад» Австро-Угорської імперії?

    З ініціативи ГУР незабаром було створено Легіон Українських січових стрільців (УСС), яких називали «усусами». Першим командиром УСС був Д. Витовський. Проте австрійська влада, навіть маючи гостру потребу в живій силі, чинила перешкоди при формуванні легіону. Так, із 28 тис. добровольців до УСС зараховано було менше десятої частини — лише 2,5 тис. чоловік.

Повідомлення учнів.

Учні, які одержали завдання на попередньому уроці, наводять біографічні дані Д. Донцова. Учитель коментує і доповнює відповіді учнів.

Розповідь учителя.

У програмі СВУ було поставлено за мету:

а)       утворення самостійної Української Держави;

б)       встановлення конституційної монархії;

в)       заснування демократичного устрою;

г)       надання рівних прав і свобод представникам усіх

          національностей;

д)       забезпечення самостійності української церкви.

—   За яких умов, на вашу думку, могли бути реалізовані ці положення програми?

      СВУ вів активну пропагандистську й агітаційну роботу, домігся, щоб українські полонені в Австрії та Німеччині були зібрані в окремі табори. Союз отримував матеріальну допомогу від країн Троїстого союзу, що зараховувалась як державний борг майбутньої само стійної України.

       Переважна більшість українських політиків і партій ставилися до СВУ негативно або й вороже. Так, один із лідерів УСДРП С. Петлюра назвав ідею відриву України від Росії сепаратизмом, а членів СВУ — «безвідповідальними запроданцями». Недоброзичливо відгукувався про СВУ М. Грушевський, уникаючи будь-яких контактів з цією організацією.

—   Чим зумовлене таке ставлення С. Петлюри і М. Грушевського до СВУ?

      Узагальнюючи відповіді учнів, учитель підкреслює, що негатив не ставлення до Союзу визволення України свідчило про неузгодженість і, більше того, розкол українського національного руху.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Тестування.

Учні заперечують або стверджують наведені положення.

1.   Перша світова війна була випадковою подією.

2.   Австро-Угорщина планувала захопити Донбас.

3.          Росія мала намір приєднати Галичину, Буковину,  

Закарпаття.

4.     ГУР очолював Д. Донцов.

5.     ГУР займала проросійські позиції.

6.     Першим командиром УСС був М. Галущинський.

7.     Легіон УСС нараховував у своїх лавах 28 тис. чоловік.

8.     СВУ виступав за створення самостійної Української Держави.

9.     СВУ очолював К. Левицький.

10.  Перша світова війна розпочалася з вбивства Франца-Фердинанда.

 VІ.  ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

З початком Першої світової війни українські землі перетворювалися на арену боротьби двох ворогуючих коаліцій — Антанти і Троїстого союзу.

За цих умов неминучим був розкол у національному русі.

 VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.       Опрацювати конспект і текст підручника.

2.       Двом-трьом учням підготувати повідомлення

2.2. УРОК №2

Тема : Воєнні дії на території України у 1914 – 1917  роках.

Мета : розглянути хід воєнних дій на українських землях у

             1914 – 1917 роках; розкрити суть політики російської

             адміністрації; ознайомити учнів зі станом

             українського національного руху в Наддніпрянській

             Україні; простежити бойовий шлях легіону УСС,

             показати мужність і героїзм «усусів»; розвивати

             навички роботи з картою.

Обладнання: підручник, карта, картки.

Основні дати :

10 серпня - 13 вересня 1914р. - Галицька битва

15 вересня 1914р. - депортація митрополита А.Шептицького

16 жовтня 1914р. - обстріл німецько-турецьким флотом Севастополя, Одеси, Феодосії.

квітень-серпень 1915р. - наступ німецько-австрійських військ у Західній Україні.

квітень 1915р. - бої «усусів» за гору Маківка;

4 червня-13серпня 1916р. - наступ російських військ на Південно-Західному фронті (Брусиловський прорив).

серпень-вересень 1916р. - бої «усусів» на горі Лисоня

лютий 1917р. - Лютнева революція в Росії, повалення самодержавства

червень 1917р. - невдалий наступ російських військ

7 листопада 1917р. - більшовицький переворот в Росії

Тип уроку : комбінований.

Структура уроку :

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Воєнні дії на території України у 1914р.

2. Політика російської адміністрації на українських землях.

3. Ставлення до війни в Наддніпрянській Україні.

4. Бойовий шлях легіону УСС.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

VI. Підсумки уроку.

VІI. Д/з.

Хід уроку :

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.     Воєнні дії на території України у 1914р.

Розповідь вчителя

   Влітку 1914р. загострення протиріч між імперіалістичними державами сягнуло фатальної межі, світ опинився у полум’ї Першої світової війни. Статистичні дані катастрофи : 34 країни - 65 млн. солдатів, 10 млн. загинуло, 20 млн. поранено.

    З початку війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці змушені були воювати за чужі інтереси.

     На території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт, що простягався на 450 км. від Івангорода до Кам’янця-Подільського. Командуючим був генерал Н.Іванов, а з березня 1916р. - О.Брусилов.

     На Південно-Західному фронті проти Німеччини розгорнулася грандіозна битва, яка стримала назву Галицької. Вона тривала 33 дні - від 10 серпня до 13 вересня 1914р.

    21 серпня російські війська зайняли Львів. 24-30 серпня, біля містечка Городок (40 км. на захід від Львова) австрійські війська були розгромлені й відступили спочатку на річку Сян. Російські війська оточили й блокували добре укріплену фортецю Перемишль.

     Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну частину Зах. Галичини, а також майже всю Буковину. Плани німецького командування утримати Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини зазнали краху.

     Коли розгорталися бої на західноукраїнських землях, виросла загроза з півдня. Наприкінці липня 1914р. у Чорне море через протоку Дарданелли увійшли німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау». У ніч з 15 на 16 жовтня німецько-турецький флот несподівано обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію. Туреччина втяглась у війну на боці австро-німецького блоку.

    Наприкінці 1914р. як на Західному так і на Східному фронтах тривала позиційна війна.

2. Політика російської адміністрації на українських землях.

    Робота з підручником

Опрацювати текст підручника і дати оцінку запитанням:

1.     Якою була мета російської адміністрації на завойованих західноукраїнських землях.

3.Ставлення до війни в Наддніпрянській Україн

     Серед українських політичних діячів Росії виникло дві течії - «оборонці» й «пораженці».

     Більшість українських партій і організації Наддніпрянської України виступали за перемогу у війні. Оборонницьку проросійську позицію зайняло Товариство українських поступовців. Їхня газета «Рада» закликала українців стати на захист Російської держави. Частина Української соціал-демократичної робітничої партії з її лідером С.Петлюрою, закликала виконати «свій обов’язок громадян Росії».

        «Пораженці» (частина УСДРП - В.Винниченком) вважали, що поразка Росії у війні приведе до революції і здобуття Україною автономії в межах нової, демократичної Росії.

      З метою підтримки російської армії, посилення її оборонного потенціалу було створено Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст. Українська інтелігенція відкрила й утримувала за власні кошти госпіталь для поранених.

4.          Бойовий шлях легіону УСС.

    -  Легіон УСС був створений патріотами Галичини з метою боротьби за незалежність України від Російської імперії. «Усуси» розглядали себе, як перший підрозділ української армії, котра формуватиметься у ході війни з Російською імперією.

25 вересня 1914р. - Галицька битва, захист Ужоцького перевалу

травень 1915р. - жорстокі бої за гору Маківка

1916р. - участь у наступальних операціях, виснажливі бої на горі Лисоня, переформування полку.

1917р. - протистояння російським військам у дні останнього в І світовій війні наступу.

Полк УСС називали «найкращим підрозділом всієї австро-угорської армії».

В основі бойової звитяги був патріотизм січових стрільців, прагнення досягти своєї мети - відродження незалежної української держави.

5.  Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915-1917рр.

     Під час розповіді, учні заповнюють таблицю.

Дата	Подія

      У лютому-березні 1915р. російські війська вели важкі бої в Карпатах. 9 березня капітулював австро-угорський гарнізон Перемишля. Російські війська захопили 120 тис. полонених, серед здобутих трофеїв виявилися 900 гармат. Тим часом німецьке командування зосереджувалося на Східному фронті за рахунок перекидання частин із Зах. великі військові сили, готуючись розгромити російські війська і ,отже, вивести Росію з війни. Головний удар передбачалося завдати в Галичині. Для цього було створено нову, 11-ту німецьку армію під командуванням генерала Макензена.

      Увечері 18 квітня 1915р. німецька артилерія почала масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу. Після цього 11-та німецька армія перейшла в наступ. 3-тя російська армія змушена була відступити за р.Сян, почали відступ й інші армії Південно-Західного фронту : 8-ма 21 травня залишила Перемишль, 11-та і 9-та перейшли за Дністер. 9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня - переважну частину Галичини. Російське командування, щоб уникнути оточення і розгрому своїх військ у «польському мішку» - між Віслою і Бугом, почало їх відводити. До осені 1915р. російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії. Під німецько-австрійську окупацію потрапили й українські землі - Сх. Галичина, Пн. Буковина і п’ять повітів Волині.

Робота з картою

1. Визначте за картою, де наприкінці 1915р. пролягала лінія фронту. (Тернопіль - Рівне - Пінськ - Новогрудок)

2. Які країни увійшли до Четверного союзу з 1915р. (Німеччина, Італія, Австро-Угорщина).

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Тестування

Учні заперечують, або стверджують наведені положення

1. Галицька битва відбулась у листопаді 1914р.

2. В Україні вів воєнні дії Південно-Західний фронт.

3. «Усуси» одержали бойове хрещення в Галицькій битві.

4. Усі політичні сили Наддніпрянської України виступали за перемогу Росії у війні.

5. С.Петлюра виступав за автономію України.

VI. Підсумки уроку.

Розповідь учителя

У 1914р. українські землі стали ареною жорстоких бойових дій. Населення Галичини зазнавало репресій і масових депортацій. У цей період відзначився своєю мужністю і героїзмом Легіон УСС.

VII . Д/з. Опрацювати конспект.

2.3. Урок 3.

Тема: Політика Російської та Австро-Угорської імперії на українських землях.

Мета: ознайомити учнів з політикою Російської та Австрійської імперії на українських землях; визначити у чому полягало соцальна, економічна і політична криза в Російській І Австро-Угорській імперіях; розвивати навички роботи з картою; виховувати повагу до історичного минулого.

Обладнання: підручник, картка «Українські землі в роки Першої світової війни», картки.

Тип уроку: урок набуття практичних навичок.

Структура уроку:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

ІІI. Вивчення нового матеріалу

1. Політика Російської та Австро-Угорської імперії в Західній Україні.

2. Посилення економічної, соціальної та політичної кризи в Російській і Австро-Угорській імперіях.

ІV. Закріплення нових знань та вмінь учнів

V. Підсумки уроку

VI. Д/з.

Хід уроку :

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних умінь, знань і навичок

Фронтальне опитування:

1.Якими були втрати австро-угорської та російської армій на вересень 1916 року?

 2.Чиєю перемогою завершився бій УСС із російською армією в районі гори Лисоні в 1916 р.?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Із першого дня війна точилася на українських землях, а держави Російська і Австро-Угорська  проводили тут свою політику.  А що було в цій політиці, ми поговоримо сьогодні на уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Політика Росії і Австро-Угорщини в Західній Україні

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника і визначають характерні риси політики, здійснюваної у зазначений період.

Робота з терміном

Інтернування- це затримання однією з воюючих держав громадян ворожої сторони, які проживають на її території, до закінчення війни.

2.Посилення економічної, соціальної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперії.

Колективна робота з підручником

Учні опрацьовують матеріал підручника і заповнюють таблицю: «Посилення кризи в Росії і Австро-Угорщині в роки війни».

Сфера життя	Прояви кризи
Економічна
Соціальна
Політична

Доповнення вчителя

-         На початку 1917 року в соціально-економічному житті країн – учасниць війни посилилися кризові явища. Періодичні мобілізації, величезні людські втрати.

Для покриття витрат уряди країн почали друкувати гроші, що спричиняло їх знецінення. При цьому влада виявляла свою нездатність змінити ситуацію.

   Одночасно в країнах загострювалась політична криза.

Українські політики усвідомлювали, що майбутнє України залежить передусім від них самих.

ІV. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Бесіда за запитаннями:

1.Схарактеризуйте політику Австро-Угорщини в Західній Україні в цей період?

2.Наведіть факти, що свідчать про посилення економічної, соціальної і політичної кризи в Росії і Австро-Угорщині.

V. Підсумки уроку

VI. Д/з. Опрацювати текст параграфу. Підготувати повідомлення про М.Грушевського

2.5. УРОК №5

Тема :  Розвиток  української революції влітку-восени 1917 р. І-ІІ Універсали УЦР

Мета : з’ясувати причини ,мету, програму діяльності

             Центральної ради, розглянути перший етап

              Української революції та його особливості,

              розвивати навички аналізу історичних фактів,

              вміння виділяти головне, сприяти формуванню

               національної свідомості учнів, їх історичної

              пам’яті, пошани до державотворчих традицій в

              Україні.

Обладнання: підручник, карта, картки.

Основні дати :

4 березня 1917р. - утворення ЦР

5-7 квітня 1917р. - проведення Українського національного конгресу в Києві

5-8 квітня 1917р. -І Український військовий з’їзд

Тип уроку : вивчення нового матеріалу

Структура уроку:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

ІІI. Вивчення нового матеріалу

1. Утворення ЦР

2. Гасло автономії України

3.Український національний конгрес

ІV. Закріплення нових знань та вмінь учнів

V. Підсумки уроку

VI. Д/з.

Хід уроку :

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних умінь, знань і навичок

    Методом «мікрофон»  учні відповідають на поставлені запитання.

    Запитання:

1.      Як відбувалися воєнні дії на території України у 1915-1917 рр.?

2.      Схарактеризуйте участь УСС у подіях війни 1916-1917 рр.

3.      Визначте особливості життя  на фронті а в тилу в період війни.

4.      Прослідкуйте за картою  перебіг воєнних дій на території України в 1915-1917 рр.

ІІI. Вивчення нового матеріалу

    Розповідь вчителя

1. Утворення Центральної Ради.

       Після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби. Таке вирішення українського питання вже на початку 1917р. не відповідало вимогам часу, якісно новому рівню національного руху і тому не тільки продовжувало тертя, численні суперечності та протиріччя між різними політичними силами, а й зумовило появу в Україні ще одного альтернативного центру влади - ЦР.

4 березня 1917р. - 29 квітня 1918р. - термін існування ЦР

УНП(Українська національна партія) + ТУП (Товариство українських поступовців) = УЦР. До складу УЦР входили : УСДРП, УПСР, УНП, інші українські національні партії, громадянські організації, територіальні представництва.

Мета : здобуття автономії України.

         Голова УЦР : Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934рр), заступники - Володимир Винниченко, Сергій Єфремов.

         Політична програма : виконання функцій представницького органу тимчасового державного управління, скликання українського парламенту, формування уряду, вирішення національного питання та соціальних проблем українського населення, досягнення автономії України.

           ЦР від самого початку свого існування була уособленням трьох представництв : національного, соціально-класового і територіального. Такі ідейні засади та організаційні основи значною мірою забезпечили їй широку народну підтримку. З самого початку утворення ЦР в її лавах виникло дві течії: автономісти і самостійники. Самостійники пішли на об’єднання з автономістами, бо сподівалися, що розвиток революції швидко приведе їх до визнання незалежності України.

      Автономісти - ТУП, автономія України у складі перебудованої на федеративних засадах Російської держави.

       Самостійники - незалежність України.

       УЦР - загальноукраїнський громадсько-політичний центр, що очолив народний рух, який з часом набув функцій законодавчої влади УНР.

2. Гасло автономії України

   Діяльність ЦР була зосереджена на вирішенні національного питання, досягнення автономії України.

   Але самостійники і автономісти не могли дійти спільної думки і це привело до сформування цілого комплексу факторів.

1) Як вже підкреслювалося, саме досягнення автономії було програмною установкою більшості політичних партій і сил ЦР.

2) Ідея самостійності України не набула поширення, визнання та популярності в масах, що засвідчує відхилення І Українським військовим з’їздом (5-8 квітня 1917р.) резолюції Міхновського, де ставилося питання про українську державну самостійність.

3) Серед української політичної еліти були поширені ілюзорні сподівання на справедливе вирішення національного питання революційною демократією Росії.

4) У межах Росії Україна мала, як вважалося, реальний шанс вибороти бодай автономію, тоді як проголошення самостійності лишило б її без армії, без фінансування.

5) Свою роль відіграли і налагоджені російсько-українські економічні зв’язки, багатонаціональний склад українських земель, домінування неукраїнського населення в містах - осередках політичного життя.

3. Український національний конгрес.

Розповідь вчителя

        В березні 1917р. у Петрограді відбулася 20-тис. маніфестація з приводу роковин смерті Т.Шевченка.

         Через тиждень після Петроградської маніфестації ЦР влаштувала в Києві урочисте проходження, на Софійській площі біля пам’ятника Хмельницькому відбулося віче, на якому вимагали не баритися з Установчими зборами і скликати український національний конгрес, із метою підготовки до запровадження автономії.

       5-8 квітня 1917р. відбувся І Український військовий з’їзд, на якому закликалося до українізації армії, ств. Генерального українського військового комітету на чолі з С. Петлюрою.

      5-7 квітня 1917р., через місяць після сформування ЦР, був скликаний Український національний конгрес. Головував Грушевський.

Основними здобутками конгресу були :

1. визнання базового принципу державотворення : «Тільки національно-територіальна автономія України у змозі забезпечити потреби українського народу».

2. Перебудова Російської держави на федеративну демократичну республіку.

3. обрання нового складу ЦР на чолі з Грушевським.

Робота з документами 1,2,3 стор. 26, підручник Турченко.

Питання класу:  Чому ЦР пішла на проголошення автономії і не    проголосила  самостійність України?

4. Створення Генерального секретаріату

Повідомлення учня: «Винниченко – український  письменник, політичний діяч».

   15(28) червня 1917р. Комітет ЦР прийняв рішення про організацію Генерального секретаріату (ГС) - першого за кілька століть українського уряду (Винниченко).

IV. Закріплення нових знань та вмінь учнів.

Бесіда.

Українська революція пройшла у своєму розвитку кілька етапів. Перший - від поч.. революції до проведення Українського національного конгресу (березень-квітень 1917р.)

1. Чим характерний цей період? (Зміцненням впливу ЦР, основним гаслом якої була боротьба за автономію України).

2. Назвіть основні події цього періоду.

V. Підсумки уроку.

     Українська революція на першому етапі (березень-квітень 1917р.) характеризується утворенням у березні 1917р. ЦР, основним гаслом політичної діяльності якої була боротьба за національно-територіальну свободу.

VI. Домашнє завдання.  Опрацювати текст підручника. Підготувати повідомлення про діяльність М.Грушевського

2.6. УРОК №6

Тема: ІІІ Універсал УЦР. Проголошення УНР.

Мета: поглибити знання учнів про хід державотворчого процесу в Україні, охарактеризувати основні ідеї ІІІ Універсалу, показати, що проголошення УНР було його підсумком, який тривав від початку Української революції; розвивати історичне та логічне мислення учнів на основі опрацювання джерел інформації; виховувати в учнів інтерес і повагу до історії своєї держави.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручник, хрестоматія з історії України.

Основні поняття й терміни: переворот, більшовики, декрет, ІІІ Універсал, УНР.

Структура уроку:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

III.Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Д/з.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Міні-письмова робота

Варіант 1

1.      Викладіть основні положення І Універсалу.

2.      Дайте визначення понять: універсал, революція, суспільно-політична криза, автономія.

Варіант ІІ

1.      Викладіть основні положення ІІ Універсалу.

2.      Дайте визначення понять: українізація армії, політична партія, заколот, загальнонаціональна криза.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Проблемне запитання

Чому Тимчасовий уряд спочатку пішов на компроміс із Центральною Радою, а потім відмовився від цієї ідеї?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Прихід більшовиків до влади в Петрограді.

 Розповідь учителя.

24-25 жовтня 1917р. у Петрограді відбувся більшовицький переворот.

- Що вам відомо про події 24-25 жовтня?

Ці події до сьогоднішнього дня викликають палкі суперечки: одні переконані, що це була пролетарська (соціалістична) революція, згодом названа Великою Жовтневою, інші вважають, що це державний переворот (заколот). Отже, непросте проблемне питання.

Розповідь панорами стрімких подій осені 1917р. (повнота розповіді залежить від обсягу знань учнів): прихід більшовиків до влади у Петрограді, повалення ТУ, ІІ Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який прийняв декрети про землю і мир, створив більшовицький уряд - Раду народних комісарів (РНК) на чолі з В. Леніним.

- Чому більшовики порівняно легко скинули ТУ й прийшли до влади?

Історики звичайно говорять про три сили, які могли в тих умовах вести боротьбу за владу в Києві.

- На вашу думку, що це за сили?

2.Проголошення УНР.

Розповідь вчителя

На початку осені 1917 р. у Росії суспільна криза ще більше загострилася. Цим скористалися більшовики, які 12 жовтня утворили штаб з підготовки збройного повстання — Військово-революційний комітет (ВРК).
У ніч з 25 на 26 жовтня майже безкровно (загинуло всього 6 осіб) було захоплено Зимовий палац — резиденцію Тимчасового уряду.
Уже вранці відкрився II з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, де Ленін та його прихильники проголосили перемогу соціалістичної революції та ухвалили документи, в яких було продекларовано суть радикальних суспільних змін.
«Декрет про мир» проголошував революційний вихід Росії з війни, висував гасло термінового укладення миру без анексій та контрибуцій, фіксував базові принципи зовнішньої політики Радянської держави — принцип пролетарського інтернаціоналізму і принцип мирного співіснування держав.
«Декрет про землю» констатував ліквідацію поміщицького землеволодіння, скасування приватної і встановлення всенародної державної власності на землю, передачу землі у розпорядження селянських організацій, зрівняльне землекористування.
Також з’їзд обрав Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет Рад (ВЦВК) на чолі з Л. Камєнєвим і сформував перший радянський уряд — Раду народних комісарів (РНК), який очолив В. Ленін, а до його складу увійшли В. Антонов-Овсієнко, П. Дибенко, М. Криленко, А. Луначарський, В. Мілютін, О. Риков, Й. Сталін (Джугашвілі), Л. Троцький (Бронштейн) та ін.
Події в Петрограді вплинули на політичну ситуацію в Україні, адже після Жовтневого перевороту більшовики взяли курс на утвердженя радянської влади по всій території колишньої Російської імперії, в тому числі і в Україні. Але більшості в радах навіть великих українських міст більшовики не мали, тому прийти до влади мирним шляхом їм не вдалося. Щоби захопити владу, вони 29–31 жовтня 1917 р. організували збройне повстання в Києві. Але в цей критичний для України час Центральна Рада мала достатньо сил, впливу та авторитету, щоб узяти під свій контроль більшу частину України. Продовжуючи власну державотворчу лінію, вона 7 листопада 1917 р. ухвалила ІІІ Універсал.

Робота з документом в підручнику

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Тести

Дайте відповідь «так» чи «ні».

1. Тимчасовий Уряд чинив опір і вів рішучу бо¬ротьбу проти повстання більшовиків у Петро¬граді.

2. Більшовицький уряд називався РЬІК.

3.ЦР не підтримала повстання більшовиків у Києві.

4.Основним супротивником РНК у жовтні 1917 року була ЦР.

5.III Універсал був прийнятий після приходу до влади у Петрограді більшовиків.

6. III Універсал був оголошений В. Винниченком.

7.III Універсалом проголошено самостійність України.

8. За III Універсалом УНР залишалась складовою частиною Росії.

2.7.УРОК №7

Тема: Агресія більшовицької Росії проти УНР.

Мета: визначити  мету, яку переслідували більшовики, коли опублікували Маніфест; спрогнозувати причини початку війни між радянською Росією та УНР відтворювати хід першої радянсько – української війни; пояснити історичне значення ІV Універсалу; висловлювати  власну позицію щодо подій  під Крутами; порівнювати зміст Універсалів та зробити висновки; вчити учнів оцінювати історичні події; виховувати негативне ставлення до агресії.

Обладнання: підручник, посібник, картки, карта.

Тип уроку: комбінований

Структура уроку:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

III.Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Д/з.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

  Багатовікова історія українського народу – це літопис життя народу – мученика, на долю якого випало багато лиха і страждань. Людина повинна завжди пам’ятати хто вона, звідки і де її коріння.Тому необхідно добре знати історію своєї держави, свого народу, його мову, культуру. А ще безмежно любити  свою Вітчизну.

 Наш урок сьогодні присвячений пам’яті загиблих під Крутами молодих героїв – патріотів, які віддали своє життя за незалежність України, щоб ми з вами жили мирно і достойно.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.     Передумови агресії

Розповідь вчителя

Ц ЕНТРАЛЬНА Рада 17 грудня 1917 року отримала ультиматум Раднаркому Росії, підписаний Леніним і Троцьким. У ньому фактично ставилися вимоги ліквідації навіть обмеженого суверенітету України та надання більшовицьким силам повної свободи дій.

За два дні червоні війська вдерлися на Україну. При цьому слід зауважити, що більшовики ніколи не дивилися на Україну як на суверенну державу, а одразу ж зробили ставку на розпалювання внутрішніх конфліктів і силове втручання на боці однієї з конфліктуючих сторін (яка, додамо, без цієї підтримки навряд чи змогла б претендувати на владу, адже на вільних виборах до Всеросійських Установчих Зборів у листопаді —грудні 1917 року від українських губерній більшовики отримали лише близько 10 відсотків голосів).

Власне, Україна стала першим полігоном відпрацювання моделі «виконання інтернаціонального обов'язку». Схема дуже проста: за організаційної та фінансової підтримки Кремля місцеві прокомуністичні та промосковські сили, спекулюючи на об'єктивних труднощах, створюють десь (інколи -навіть у підпіллі чи поза межами держави) такий собі «тимчасовий революційний уряд» чи «революційний комітет», закликають на допомогу радянські війська, обіцяють негайно провести демократичні реформи, загальні вибори, поліпшити стан економіки тощо. А далі окупаційні війська та каральні органи (при підтримці численної армії агітаторів та пропагандистів) реалізують «новий лад» уповні. Лише Польщі у 1920 році, Фінляндії у 1939-40, Афганістану у 1979-88 роках вдалося успішно протистояти реалізації такої схеми.

Так і з УНР. Зазнавши нищівної поразки на грудневому Всеукраїнському з'їзді Рад у Києві, більшовики та їхні прихильники (ледь більше 1/20 числа Делегатів з'їзду) перебралися до Харкова, куди уже увійшли частини російської червоної гвардії, об'єдналися з групою депутатів місцевих Рад; оголосили себе всеукраїнським з'їздом Рад, оскільки, мовляв, у

Києві зібралися лише куркулі та націоналісти. Як тільки 25 грудня цими представниками Рад було проголошено Українську Радянську Республіку і створено її уряд - Народний Секретаріат - загони російських червоногвардійців почали бойові дії вже «від імені» цих органів. Цікавою є одна обставина, що вичерпно характеризує «більшовицький патріотизм» на українському грунті: оголосивши себе владою в Україні, більшовики одразу заявили, що закони, видані ЦР, є недійсними, натомість запропонували керуватися законами Російської Федерації, тобто - фактично - декретами Раднаркому.

Робота з історичною картою

1. Розгляньте карту в атласі «Перша війна радянської Росії з Українською Народною Республікою (грудень 1917 — травень 1918 рр.)».

2. Визначте напрямки наступу радянських військ на Україну.

3. Укажіть місто, у якому розпочав свою роботу І Всеукраїнський з’їзд рад, а також місто, де було проголошено встановлення радянської влади в Україні.

2. IV Універсал ЦР.
Робота з історичним документом.
Під час колективного опрацювання тексту IV Універсалу  учитель допомагає учням дійти висновку, що в центрі цього документа була теза: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу». ЦР закликала всіх громадян республіки захищати «добробут і свободу» у боротьбі з «більшовиками та іншими нападниками». IV Універсал декларував низку принципово важливих положень, а саме:
незалежність, суверенність УНР;
на уряд покладалося завдання «цілком самостійно» довести до кінця переговори з Німеччиною та її союзниками й укласти з ними мир;
гарантувалася передача землі селянам без викупу ще до початку весняних польових робіт;
констатувалася націоналізація лісів, вод і підземних багатств краю;
брався курс на запровадження монополії на виробництво і торгівлю залізом, тютюном та іншим і встановлення державно-народного контролю над усіма банками;
ставилося завдання найближчим часом скликати Українські установчі збори, які б схвалили Конституцію УНР.
Бесіда.
Як ви оцінюєте зміст IV Універсалу?
Чому ЦР так пізно проголосила незалежність УНР?

Колективна робота за завданням.
Учням пропонується прочитати у підручнику про бій під Крутами  Запитання.
У чому полягав героїзм українців під час бою під Крутами? 
Розповідь учителя.
Заволодівши лівобережним передмістям столиці — Дарницею, М. Муравйов під час першого штурму зазнав невдачі. Тоді він наказав відкрити по місту вогонь із важких гармат. М. Грушевський так описував ці дні у праці «На порозі нової України» (у цитаті збережено норми написання оригіналу — авт.): «25 січня, під час бомбардування Києва, більшовики запальними снарядами розстріляли дім, де я жив — наш фамільний дім... Кільканадцять запальних снарядів, що влетіли один за другим до нашого помешкання й сусідніх, за кілька мінут обернули в одно огнище весь дім... Україна поховала своє старе в сім огнищі, в сій руїні, в могилах своїх дітей забитих рукою більшовиків, як я в могилі матері, яку півживою винесли з пожару і вона за кілька день умерла від сих страшних заворушень і потрясінь».
П'ять діб обстрілу перетворили життя киян на пекло. За цих умов ЦР прийняла рішення про евакуацію.
26 січня 1918 р. більшовицькі військові частини увійшли до Києва. Розпочався червоний терор, внаслідок якого було знищено 5 тис. чоловік..

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Д/з. Прочитати текст підручника.

2.8.УРОК №8

Тема.   Національно-визвольний рух в Україні в післявоєнний час.

              Тематичне оцінювання №2.

Мета.      Подати учням у вигляді таблиці матеріал.     Повторити, закріпити та узагальнити матеріал теми, розвивати вміння, навички, які формувалися на уроках. Формувати навички користування науковою термінологією. Розвивати логічне та історичне мислення учнів. Виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Україна у період десталінізації (1953—1964)», атлас, збірник завдань для тематичного оцінювання.

Хід уроку

І.         Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань.

Роюота з таблицею «Національний рух»

ІІІ.        Тематичне оцінювання

Варіант 1

1. Смерть Сталіна призвела:

а) до запеклої боротьби в партійно-державному керівництві;

б) до розпаду СРСР;

в) до початку Третьої світової війни.

2. Перша спроба усунути М. Хрущова від влади була здійснена:

а) 1956 р.;                                 в) 1958 р.

б) 1957 р.;

3. Паспорти колгоспникам було видано:

а) 1956 р.;                                 г) 1959 р.;

б) 1957 р.;                                 д) 1961 р.

в) 1958 р.;

4. Які нові права отримала УРСР в економічній сфері під час «відлиги»?

а) Право самостійно розпоряджатися податками, що сплачувало населення України;

б) право формувати бюджет, самостійно розпоряджатися випущеною продукцією на території республіки;

в) дещо розширилися права республіки у формуванні свого бюджету, у питаннях матеріально-технічного постачання та збуту продукції.

5. Надзвичайне возвеличення будь-кого і поклоніння йому — це:

а) культ особи;                         в) суб’єктивізм.

б) волюнтаризм;

6.  Житлова проблема в хрущовський період вирішувалася шляхом:

а) перебудови існуючих житлових площ;

б) масового будівництва дешевого державного житла»;

в) наданням кредитів усім бажаючим одержати нове житло.

ІІ рівень

7. Десталінізація – це…

8. Як змінилося сільське господарство за часів правління М.Хрущова?

ІІІ  рівень

9. Чому в 1963 р. СРСР був змушений закупити зерно за кордоном?

10. Складіть історичний портрет М.Хрущова.

     Варіант ІІ

1.   Наступником М. Хрущова при владі був:

а) Л. Брежнєв;                        в) А. Жданов.        б) М. Підгорний;

2.  Перший ядерний реактор в Україні було створено:

а) 1954 р.;                               г) 1961 р.;

б) 1956 р.;                              д) 1964 р.

в) 1960 р.;

3. Які галузі промисловості були пріоритетними в УРСР у роки семирічки?

а) Легка, харчова промисловість, електроніка;

б) металургія, вугільна та електротехнічна промисловість;

в) машинобудування, літакобудування, суднобудування.

4. Для загальної характеристики періоду правління М. Хрущова найбільш доцільно використовувати термін:

а) культ особи;                         г) популізм;

б) волюнтаризм;                       д) суб’єктивізм.

в) демагогія;

5. Попередником П. Шелеста на посаді Першого секретаря ЦК КПУ був:

а) М. Хрущов;                        в) М. Підгорний.

б) О. Кириченко.

6. Розвиток якої галузі української науки пов’язаний з іменем академіка М.Амосова?

а) Медицина;                             в) матеріалознавство;

б) кібернетика;                          г) генетика.

ІІ рівень

7. Дисиденти - це

8. Як змінилися умови життя населення за роки правління Хрущова?

ІІІ рівень

9. Схарактеризуйте вплив десталінізації на розвиток української культури.

10. Складіть історичний портрет М.Хрущова

IV . Підсумок уроку . Д/З Підготуватись до підсумкової контрольної роботи.

3.Виховна година присвячена діяльності Михайла Сергійовича Грушевського

Мета: Познайомити учнів  з особистістю М.Грушевського; визначити роль діяча в суспільно-політичному житті України і державотворенні; визначити роль діяча в суспільно-політичному житті України і державотворенні; співати патріотичні пісні і розказувати вірші., присвячені М.Грушевському.

Обладнання:  портрет діяча, патріотичні вислови, відео про діяльність М.Грушевського.

Хід заходу

Учитель. У кожного народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків. До таких велетнів української національної культури належить Михайло Грушевський (1866-1934) — визначний історик, археолог, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник, організатор української науки, громадсько-політичний і державний діяч, засновник Української Народної Республіки. Саме з його творчою спадщиною пов'язані ідеї відродження української культури і науки, історичної свідомості й національної гідності народу.

Тільки в незалежній Україні стало можливим об'єктивне висвітлення постаті Михайла Грушевського, належне поцінування його внеску в українську науку і державність, видання його творів і вшанування його пам'яті.

Сьогодні наша виховна година, присвячена діяльності М.Грушевського.

Учень. «Минають дні, минають ночі...»

Минають дні, минають ночі,

А щастя, долі не несуть…

Все жду чогось, чого – не знаю,

Мов замордований ходжу.

Учитель. Михайло Грушевський різносторонній діяч, і ми пройдемося по його шляху біографії і діяльності.

Учень. Народився Михайло Грушевський 17 вересня 1866 року у м. Хелмі (Польща). Виростав на Кавказі – спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. Навчався у Тифліській гімназії, Київському університеті (історико-філологічний факультет). Працював в університеті під керівництвом Володимира Антоновича. Учениця. В 1894 році, за рекомендацією В.Антоновича, Грушевський призначається на посаду ординарного професора кафедри «всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи» Львівського університету, де пропрацював до 1914 року. 26 травня 1896 року, у м. Скала Михайло Грушевський обвінчався з Марією Вояківською. Для розвитку української літератури Грушевський разом з І.Франком заснував і видавав «Літературно-науковий вістник», був одним з організаторів Української видавничої спілки (1899). В 1904 році власним коштом відкрив приватну вчительську семінарію в м. Коломия.

Учень. Після революції 1905-1907 рр. М. Грушевський переніс свою діяльність до Києва. Створив Українське наукове товариство (УНТ), увійшов до складу Товариства українських поступовців (1907), яке стало єдиною до 1917 р. українською організацією ліберального спрямування. З березня 1917 по квітень 1918 року – голова Української Центральної Ради. Під керівництвом М. Грушевського урядом УНР приймалися важливі рішення про державні атрибути, а також здійснювався конституційний процес. Він особисто брав участь в розробці Конституції УНР, яка була прийнята 29 квітня 1918 року. Але після державного перевороту на чолі з П. Скоропадським і М. Грушевському довелося перейти на нелегальне становище. Ліквідація УЦР поклала край державній діяльності М. Грушевського.

Вірш з пера М.Грушевського.

Располинувся степ, як заморський килим,

Весь убравшися щиро квітками.

Не полихнеться він, мов заснув, задрімав

Під палючими сонця лучами.

Степ заснув, та не спить всяка божая твар,

Все живе, жити хоче.

І бджола, і цвіркун, неборака комар –

Все цвірчить та свистить і лопоче.

 Учениця. У підпіллі він здебільшого займався науковою працею, брав участь в обговоренні питання про заснування Української академії наук, однак від пропозиції П. Скоропадського очолити новостворену академію відмовився. У лютому 1919 р. М. Грушевський переїхав до м. Кам’янець-Подільського, а потім до м. Станіслава (нині м. Івано-Франківськ). У березні того ж року емігрував до Праги, потім до Відня, де продовжував наукову діяльність. Крім того заснував у Празі Український соціологічний інститут. 1923 року був обраний академіком ВУАН.

Учень.У березні 1924 року із сім’єю приїхав до Києва. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу. 12 січня 1929 загальні збори АН СРСР обрали Грушевського дійсним членом. 25 квітня 1929 на засіданні загальних зборів АН СРСР Грушевський поставив питання про потребу створення в її складі Інституту української історії. З осені 1929 почався погром історичних установ, створених Грушевським. У листопаді-грудні 1929 сесія Ради ВУАН почала ліквідовувати комісії, якими керував Грушевський (остаточно ліквідувала 1933). Помер у Кисловодську 25 листопада 1934 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

Звучить пісня «Україно»

Вірш На Грушевського кров'ю писали…

Вкривалась земля пір'ям-крилами, зорі-мрії гасли в снігу. Січень мінився червоно- лютим,  сміло юність стала під Крутами за Україну тоді молоду. А через сто років без малого,  зупинився час у бою.  На Грушевського кров'ю писали,  на Інститутській - універсали,  про вільну країну мою. Сотню знову до неба призвали. Господи, коло се розірви! Які покоління заборгували? Може, не того коронували? Чи пієм не ті молитви? Долю злу не час присипати  і милувать її в снах... Пора всі коди бідові порвати, та ж бо українцями ставати, щоб аж до мозку у кістках!

Вчитель. Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Його перу належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Ще й досі неповною мірою досліджено його публіцистику, епістолярний доробок. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „Історії України — Руси”, справедливо названої метрикою нашого народу. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М.Грушевський закладав міцні підвалини української державності. Пам’ять про нього вічна, наукові праці – невичерпне джерело мудрості.

4.Джерела і література

1.      Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

2.     Довідник з історії України

3.     Історія України – 10 клас. – В.В.Воропаєва, М.В.Татаринов. – «Ранок» - 2007

4.     Історія України. – О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – «На допомогу вчителю» - «Веста» - 2003.

5.     Сайт «Клуб поезії»

5.Додатки

Додаток №1